Головна » Статті » Мои статьи

Сайти, необхідні для роботи.
 
1. Верховна Рада України.    http://portal.rada.gov.ua/ 
На офіційному сайті Верхової Ради України розміщені матеріали про діяльність Уряду,   скалад Уряду,  законодавство України та багото іншого. Впровадженго  зручну пошуково-навігаційну систему  з дружнім та інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом.
 
2.  Президент України.  http://www.president.gov.ua/
Офіційне представництво Президента України.
 
3.  Урядовий портал.  http://www.kmu.gov.ua
Сайт Кабінету Міністрів України.  Висвічується діяльність Уряду,  новини що стосуються діяльності уряду,  довідкова інформація щодо діяльності уряду, міністерств, відомств, нормативно-правова база, а також можливість звернення громадян.
 
4. Міністерство Освіти України. http://www.mon.gov.ua/
 
   Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала стару систему освіти на чолі з Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти УРСР. Зі здобуттям Україною незалежності 1991 року постало питання реформування і розвитку національної освіти в державі. Процеси в Європі та світі визначили нові завдання і пріоритети у сфері освіти й наукової діяльності. Ці завдання були покладенні на Міністерство освіти України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, спрямовує і координує діяльність за цими напрямами інших органів виконавчої влади. Після ухвалення 1996 року Конституції України визначено нові пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу. Нині здійснюється практичне реформування галузі з Державною національною програмою "Освіта". 

На сайті можна завжди знайти наступну інформацію

Положення про Міністерство освіти і науки України

5. Міністерство охорони здоров'я        України      http://www.moz.gov.ua
 

1917 року формуючи власні управлінські структури, Центральна Рада в частині управління медико-санітарною справою попервах наслідувала приклад Тимчасового уряду Росії, який вищим своїм медико-адміністративним органом проголосив Центральну лікарсько-санітарну Раду. Результатом цього стало створення в Києві Крайової (в розумінні державної української) лікарсько-санітарної Ради – першого органу управління медико-санітарною справою автономної України.

Другий етап у формуванні центральних органів управління медичною справою відноситься до періоду правління гетьмана П.П. Скоропадського. Цей період розпочався після падіння УЦР в кінці квітня 1918 р., тривав сім з половиною місяців (29 квітня – 18 грудня 1918 р.) і ознаменувався проголошенням Української держави (29 квітня 1918 р.) та скасуванням всіх законів Центральної Ради.

З 1928 р. на Україні почала швидкими темпами розвиватися мережа санітарно-епідеміологічних станцій. На початок 1941 р. система охорони здоров’я Української РСР налічувала 29000 лікарів і 91000 середніх медпрацівників.

Після проголошення незалежності України перед міністерством охорони здоров’я постало завдання організації охорони здоров’я незалежної держави в умовах економічної кризи. Постала потреба у реформуванні галузі згідно нових економічних умов та розробка відповідного медико-санітарного законодавства.
 
 Все,  щло стосується діяльності Міністерства охорони здоров"я України Ви зможете знайти на офіційному сайті Міністерства
 
 
6. Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики України     http://www.mlsp.gov.ua

Бiльш нiж 90-рiчна історія органів праці та соціального захисту України нерозривно пов'язана iз зародженням української державностi. До складу сформованого Українською Центральною Радою нацiонального уряду - Генерального Секретарiату - увiйшло Генеральне секретарство працi, яке з 12 вересня до 2 жовтня 1917 року очолював К.П. Василенко.

У вереснi 1923 року постановою Всеукраїнського ЦВК Управлiння уповноваженого перетворено на самостiйний Наркомат працi УСРР, який проiснував до вересня 1933 року, пiсля чого був лiквiдований. З 1958 року до структури державної виконавчої влади входив Державний комiтет Ради Мiнiстрiв УРСР по нагляду за безпечним веденням робiт у промисловостi i гiрничому нагляду. У 1990 роцi Державний комiтет по працi був перетворений на самостiйне Мiнiстерство працi УРСР.

З листопада 1991 по серпень 1996 року мiнiстром працi працював М.Г.Каскевич.  З метою посилення економiчних реформ та активiзацiї соцiальної полiтики Указом Президента України вiд 25 липня 1997 року було створено Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики України. Воно стало правонаступником функцiй (прав i обов'язкiв) лiквiдованих Мiнiстерства працi та Мiнiстерства соцiального захисту населення України.

Довідки,  документи. роз"яснення,  нормативвні акти, все це а також багато іншого Ви зможете знайти на офіційному сайті Міністерства.  Також є можливість  зробити підписку  на новини,  і Ви завжди будуту мати найсвіжішу інформацію.
 
7. Міністерство культури і туризму України    
 

Після здобуття Україною незалежності виникли нові пріоритети не лише в політиці, а й у культурі. Репрезентацією держави в цій галузі та її культурним розвитком мало займатися Міністерство культури України, яке й було створено.

26 вересня 1995 року Указом Президента України про утворення Міністерства культури і мистецтв України, Міністерство культури України було перейменоване і були перевизначені завдання та обов’язки.

Згідно Указу Президента України від 20 квітня 2005 року  Міністерство культури і мистецтв України та Державну туристичну адміністрацію України реорганізовано у Міністерство культури і туризму України

Основним завданнями Мінкультури і туризму України є : забезпечення реалізації державної політики у сфері культури і мистецтв, державної політики з питань охорони культурної спадщини, національної музейної політики, підготовка пропозицій щодо основних напрямів державної мовної політики та участь у її реалізації, здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у сфері охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, музейної та бібліотечної справи, кінематографії, забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної та художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина, створення умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами України, розвитку міжнародного культурного співробітництва, захист інтересів вітчизняних творчих працівників і творчих спілок, а також закладів, підприємств і організацій, що діють у сфері культури і туризму, створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і туризму, організація її матеріально-технічного забезпечення.

Категорія: Мои статьи | Додав: Lady (16.03.2009)
Переглядів: 570 | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: